Меморіал пам'яті жертв голодоморів
Український народ: випробування голодом
Кандидат історичних наук Олеся Стасюк не перший рік досліджує, як пережиті українським народом страждання через терор голодом вплинули на його самосвідомість, духовну культуру, суспільну психологію.
Глава держави очолив скорботну ходу вздовж центральної алеї Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні». А потім урядовці разом із представниками громадськості встановили символічні композиції з колосків пшениці та квітів до скульптури «Гірка пам’ять дитинства».
Важливим елементом визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу на міжнародному рівні є визнання його в рамках таких міжнародних організацій як Рада Європа, Європарламент, ОБСЄ, Рада з прав людини ООН, ООН тощо. В міжнародних організаціях проводиться активна робота, результатом якої має стати схвалення нашої ініціативи вже влітку 2008 р.
…У Мельниках Чигиринського району якось зайшов до однієї хати, де жила вже зовсім немічна бабуся. Познайомилися. Розговорилися. Олена Петрівна Шпильова показала свій НЗ, який береже як зіницю ока: недоторканий запас крупів, солі та сірників. У тридцяті роки, згадувала вона, за такі харчі люди ладні були віддати життя. Жила на той час із батьками на хуторі Беркотівка. Повним ходом тривало розкуркулювання. Прийшли до хати люди, описали все, що було, навіть перепряди конопель.
Федір ЛЮДНИЙ
Жах, що з тобою все життя
Тисяча дев’ятсот тридцять третього мені йшов сьомий рік. Тато одним із перших вступив до колгоспу, але потім вийшов з нього. Це, звичайно, викликало гнів активістів, і вони тероризували його, як могли. Батько змушений був шукати роботу в іншому районі за кілька кілометрів від свого села. Додому приходив рідко.